Надано версію історичних витоків козацької спільноти. Запропоновано думку про безперервність процесу поповнення слов'янською військово-промисловою людністю степового прикордоння під час формування і розквіту Київської держави, в період політичного дроблення Русі, монгольського та литовсько-польського панування. Зроблено висновок про два етапи активізації цього процесу: у XII - XIII ст. та у XV - XVI ст., які мали подібні соціально-політичні та економічні причини.

Досліджено особливості роботи імперської комісії та представників козацької старшини у полковому місті Лубни під час Генерального опису Малоросії 1765 - 1769 рр. Звернено увагу на проведення перевірки належності мешканців міста до свого справжнього стану. Доведено, що документ є складовою Генерального опису, показано його цінність як джерела вивчення окремих проблем розвитку ратушного міста Гетьманщини XVIII ст.

Висвітлено історію інтеграції південноукраїнського регіону до складу Російської імперії та його реформуванню протягом другої половини ХVIII ст., результатом чого стало створення уніфікованої до загальноросійської системи управління Катеринославської губернії.

Вивчено джерела утримання духовних осіб, що "окормляли" військових на півдні України в період між ліквідацією Вольностей Війська Запорозького і початком Кримської війни. Простежено зміни порядку утримання, виявлено специфіку матеріального забезпечення духовенства різних військових формувань краю.

Розглянуто секуляризаційні процеси, пов'язані зі зміною положення Православної Церкви, церковно-державних відносин у Росії в XVIII ст. Проаналізовано заходи урядової політики, їх вплив на внутрішньоцерковне життя, що призвели до відчуження земельної власності духовних феодалів у Росії в XVIII ст.

Розглянуто зміни у соціально-психологічному сприйнятті дійсності православним духовенством в Україні протягом 1917 - 1920 рр. Виділено основні чинники, що привели духовенство до складного морально-психологічного стану. Обгрунтовано думку, що православні священики через складні, нестабільні умови праці і суспільну напругу перебували у стресовому стані.

На основі наукової літератури, архівних документів і матеріалів періодичної преси, проаналізовано участь греко-католицького духовенства у суспільно-політичному житті Волинської губернії в першій третині XIX ст. Відзначено, що в даний період уніатам вдалося зміцнити власні позиції, зокрема було відновлено ієрархію. З іншого боку в цей час посилився тиск на конфесію з боку офіційної влади. Незважаючи на це, греко-католицьке священство мало великий авторитет серед населення губернії, що насамперед пояснюється глибокою релігійною традицією унії в краї.

Досліджено діяльність православних церковних братств Лівобережної України у сфері релігійної освіти з другої половини XIX - до початку XX ст. Проаналізовано основні засоби сприяння розвитку та функціонуванню мережі початкових навчальних закладів духовного відомства. Як складову частину релігійно-просвітницького напрямку роботи православних церковних братств Лівобережної України розглянуто матеріальну підтримку учнів та вчителів релігійних закладів освіти.

Висвітлено особливості впровадження та доцільності шосейного збору на дорогах Таврійської губернії. Розкрито специфіку вибору місць розташування застав для здійснення шосейного збору. Розглянуто основні складові шосейного збору та механізми його запровадження. З'ясовано категорії, які підлягали шосейному збору та ті, які звільнялися від нього, розміри такси для проїжджаючих та орієнтований прибуток від діяльності застав.

Проаналізовано фінансове становище південноукраїнських міст в кінці XVIII - початку XX ст. Охарактеризовано принципи формування бюджетів, їх використання, пропорційність прибуткової та витратної частин. Досліджено бюджетну політику міського самоврядування.

Висвітлено переселенську політику як невід'ємний структурний компонент заходів уряду Російської імперії початку XX ст. у сфері аграрної політики. Розкрито перипетії навколо розробки переселенського закону від 6 червня 1904 р.

Проиллюстрировано участие крымских татар в Таврическом губернском земском собрании. Предпринята попытка проанализировать сословное представительство гласных крымско-татарской национальности. Очерчен круг вопросов, которые входили в сферу интересов гласных-мусульман. Показана роль татар в решении проблем соотечественников-избирателей, поднимавшихся в собрании представителями других этносов.

Показано й охарактеризовано шляхи підготовки й формування науково-педагогічних кадрів Київського, Харківського та Новоросійського університетів через "Інститут професорських стипендіатів" у зарубіжних і вітчизняних вищих навчальних закладах за рахунок державного фінансування, спеціальних коштів університетів та власний кошт здобувачів наукових ступенів і вчених звань. Доведено доцільність урізноманітнення джерел та шляхів поповнення професорсько-викладацьких колективів.

Розглянуто внесок М. О. Корфа у процес формування Я. Новицького як педагога, фольклориста, етнографа, краєзнавця, земського діяча. Розкрито питання довголітнього співробітництва М. Корфа та Я. Новицького в царині народної освіти, громадської та суспільної діяльності. Наведено маловідомі факти, коли Я. Новицький, працюючи у народних школах, використовував корфівські підручники, апробуючи та популяризуючи їх, ставши однодумцем та соратником М. Корфа, втілював у життя його ідеї. Детально надано дані про педагогічні досягнення та методичні знахідки Я. Новицького під час роботи у Вознесенській, Іванівській та Ольгінській школах, використання ним передової методики навчання та виховання.

На основі архівних матеріалів досліджено тенденції організації навчально-методичної роботи в Одеській школі десятників будівельної справи. Характерною особливістю навчання в школі десятників було постійне вдосконалення методики викладання і активне втілення найпередовіших методів навчання, нетрадиційних форм навчально-виховної роботи. Стверджується, що відбувався процес трансформації змісту навчально-методичної роботи на основі наповнення програми навчання новими предметами, збільшенням кількості годин на їх викладання.

На основі нових архівних джерел та періодичних видань проаналізовано основні аспекти проблеми працевлаштування біженців Першої світової війни, які знайшли тимчасовий притулок в українських губерніях. Доведено, що основним заняттям цієї нової категорії українського соціуму стала праця в сільському господарстві. Виокремлено психологічні чинники, що впливали на здатність біженців працювати.

Проаналізовано причини виникнення чуток і фактори, що сприяли їх поширенню в Одесі у роки Першої світової війни. Розглянуто тематику поголосок, дії влади, направлені на боротьбу з ними, та значення чуток для населення міста.

Проаналізовано зміни у чисельності віруючих та у церковному житті православних громад Запорізького краю протягом першого десятиліття радянської влади. Засобами мікроісторії показано характер цих змін. Визначено міцні організаційні позиції православної церкви у суспільстві після десятиліття радянської влади, глибокі основи релігійної віри та християнського світогляду всупереч активній антирелігійній політиці комуністичного керівництва.

Проаналізовано основні аспекти аграрного питання за доби Директорії УНР. Досліджено суть, принципи урядової земельної реформи, чинники, що впливали на її впровадження. З'ясовано неоднозначне ставлення селянства до перетворень в аграрній сфері, викликане непослідовністю та політичною боротьбою всередині урядових кіл. Стверджується, що невирішеність аграрного питання позбавила українську революцію підтримки з боку селянства.

Розглянуто історію створення існування та ліквідації Кубанської Народної республіки. Досліджено історичні передумови формування української спільноти на Кубані. Проаналізовано причини руйнації спроби створення державності у цьому регіоні у 1917 - 1920 рр. Розкрито характер політичних та військових відносин України і Кубані в 1917 - 1918 рр. Звернено увагу на історичні уроки поразки національно-визвольної боротьби на Кубані у цей період.